http://ict.ippo.edu.te.ua/

Маємо суттєво підтримати вчителів, - Гриневич

У 2017 році вдасться підняти зарплату педагогічним працівникам, але цього недостатньо, оскільки лише від вчителів залежить успіх реформування середньої освіти. Про це заявила міністр освіти Лілія Гриневич під час відвідання Рівненської області.

За її словами, місцеві ради не розглядають нові надходження до місцевих бюджетів, що вони отримали в результаті децентралізації, як потенційні видатки на освіту.

“Ми постійно живемо між бажаним та можливим. В наступному році вдасться підняти зарплату педагогічним працівникам на 50%, але цього недостатньо. Ми маємо суттєво підтримати вчителів – лише від них залежить успіх змін, які ми сьогодні починаємо. Оновлення програм початкової школи, впровадження Нової української школи – усі ці зміни залежать від того, чи зможемо ми працювати разом єдиною командою”, - зазначила Лілія Гриневич.

Вона також наголосила, що дуже важливо передбачити в місцевих бюджетах гроші на підвищення зарплат для педагогічних працівників, яким зарплатню платить місцева влада. Зокрема, працівникам дошкільної освіти, зарплата яких фінансується з місцевих бюджетів.

Як відомо, в уряді планують підняти заробітні плати українським вчителям, зокрема, з 1 січня 2017 року вчитель вищої категорії має отримувати від 5266 грн до 6841 грн, учитель без категорії отримуватиме від 3960 до 4853 грн.

Пробне зовнішнє оцінювання (ЗНО) 2017 року

Проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється регіональними центрами оцінювання якості освіти.

Головна мета проведення пробного тестування – відтворення умов та технології проведенняЗНО для психологічної підготовки майбутніх абітурієнтів до участі у зовнішньому незалежному оцінюванні.

Оскільки метою пробного ЗНО є ознайомлення майбутніх абітурієнтів з процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання, воно буде проведено з дотриманням процедур і технології проведення ЗНО в 2017 році.

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання проводиться тільки для зареєстрованих на нього осіб. Реєстрація на пробне ЗНО 2017 року триватиме з 10 січня до 31 січня 2017 року.

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання проводиться на платній основі. Вартість пробного ЗНО визначає кожний регіональний центр оцінювання якості освіти окремо. У цьому році вона становитиме 120 грн за 1 предмет.

Реєстрація на пробне незалежне оцінювання здійснюється тільки в он-лайн режимі на сайті відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти (вибір регіонального центру залежить від місця проживання учасника, посилання на регіональні центри див. нижче).

Графік проведення пробного тестування:

• 1 квітня 2017 року - українська мова і література;
• 8 квітня 2017 року – історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова, російська мова.

Учасник пробного ЗНО може скласти максимум два пробних тести (українська мова та література та один предмет на вибір). Запрошення на пробне тестування, в якому буде вказано інформацію про пункт та час проведення тестування, учасники ПЗНО зможуть роздрукувати з власної персональної сторінки на сайті відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти.

Допуск на пункти пробного тестування здійснюватиметься при наявності:

• квитанції про сплату вартості послуг за проведення пробного тестування;
• запрошення (реєстраційної картки);
• паспорта (або свідоцтва про народження).

Визначення результатів пробного тестування

Після виконання тестових робіт усім учасникам пробного зовнішнього незалежного оцінювання буде видано тестовий зошит із відповідями на тестові завдання та схемами підрахунку тестових балів.

Для визначення результату за шкалою 100-200 балів необхідно буде скористатися спеціальним сервісом, розміщеним на інформаційній сторінці «Особистий кабінет учасника пробного ЗНО» (за наявності такого сервісу на сайті відповідного регіонального центру оцінювання).

Реєстрація на пробне ЗНО здійснюється регіональними центрами оцінювання якості освіти:

• Київський регіональний центр оцінювання якості освіти
  (м. Київ, Київська область, Черкаська область, Чернігівська область);
• Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
  (Вінницька, Житомирська та Хмельницька області);
• Дніпропетровський регіональний центр оцінювання якості освіти
  (Дніпропетровська та Запорізька області);
• Донецький регіональний центр оцінювання якості освіти
  (Донецька та Луганська області);
• Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти
  (Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська та Тернопільська області);
• Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти
  (Львівська, Рівненська та Волинська області);
• Одеський регіональний центр оцінювання якості освіти
  (Одеська та Кіровоградська області);
• Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти
  (Харківська, Сумська та Полтавська області);
• Херсонський регіональний центр оцінювання якості освіти
  (Херсонська та Миколаївська області, АР Крим та м. Севастополь).

Звертаємо увагу, що реєстрація для проходження пробного тестування не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Результати пробного зовнішнього незалежного оцінювання не зараховуються як оцінки за державну підсумкову атестацію та не використовуються для участі в конкурсному відборі під час вступу до вищих навчальних закладів.

Активізація розумової діяльності  учнів на уроках   математики
та інформатики

                                           

У сучасному діловому світі більше, ніж у будь-коли інші історичні часи, єдиним постійним фактором є зміни.

Повноцінними є тільки ті знання, які дитина здобула власною  активністю.

Йоганн Песталоцці

 Проблема  розвитку  прийомів  розумової  діяльності  становить  перед  учителем  завдання  пошуку  нових  методів  та  підходів  для  подальшого  вдосконалення   змісту,  форм  і  засобів  навчання  на  уроках  шкільного  курсу  математики.

Уроки математики та інформатики повинні бути завжди емоційно насиченими. Важливу роль на уроках відіграють «ліричні відступи», використовуючи їх, можна стимулювати, підтримувати, а також підвищувати інтерес до предметів, пробуджувати в учнів по­чуття, насичувати урок емоційно. Адже «ліричшій текст» зокрема віршований, створює образне сприймання світу. В уяві дітей оживають числа, фігури, вони вміють «розмовляти», а проблеми стають зрозумілими і легко вирішуються.

Як знайти квадрат гіпотенузи,

Хочу вам я підказати.

Кожен катет взяти у квадраті

І швиденько їх додати!

Застосування дидактичних ігор полегшує по­долання труднощів у навчанні, сприяє якісному засвоєнню програмового матеріалу, робить процес навчання цікавим і захоплюючим, створює у дітей бадьорий робочий настрій. Гра— формує стосунки між дітьми, зближуючи їх.  Гра — це творчість і водночас праця.  Захопившись нею, діти стають уважнішими, зібраними і дис­циплінованими.

З  метою  полегшення  розуміння  та  усвідомлення  матеріалу,  прискорення активізації  розумової  діяльності,  економії  часу  на  його  теоретичне  вивчення,  окремі  відомості  подаємо  в  вигляді  схем,  планів,  ілюстрацій, таблиць,  карт знань.

      Візуально  представлення  навчальної  інформації  передбачає  не  лише  демонстрацію  об’єктів  чи  відомостей,  але  й  знаходження  існуючих, суттєвих  елементів,  підтримку  міркувань  учнів  на  етапі  первинного  сприймання  матеріалу,  дає  змогу  організувати  та  поєднати  пошукову, дослідницьку,  мислячу  діяльність  школярів.

       Завдання,  які    добираю  і  пропоную  учням  на  уроці,  мають  бути  не  тільки  посильними  та  цікавими,  але  й  викликати  інтенсивну  розумову  діяльність  та  підвищувати  інтерес  до  навчання.  Підбирати  завдання  та  вправи  доцільно  так,  щоб  кожен  учень  досягав  максимального  рівня  знань.

       У  процесі  розв’язування  однотипних   завдань,  в  учнів  уповільнюється  процес  мислення,  втрачаються  окремі  елементи  міркувань,  сповільнюються  розумові  дії.  Тому  завдання  і  вправи, які  пропонуються  учням  після  ознайомлення  з  теоретичним  матеріалом  передбачають  створення  ситуацій,  у  яких  учні  здійснюють  операції  аналізу,  порівняння,  узагальнення,  конкретизації.  Такі  завдання  варто  розділити  за  рівнем  засвоєння  матеріалу,  за  ступенем  самостійності  їх  виконання,  щоб  перед  учнями  виникли  проблемні  ситуації  різної  складності, а це в свою чергу  й  підвищить рівень засвоєння  навчального матеріалу.  Диференційовані  завдання  з  математики  спрямовані  на  ліквідацію  прогалин  у  засвоєнні  учнями  опорного  матеріалу,  розширення  чи  поглиблення  знань  і  вмінь,  формування  і  стимулювання  вміння  вчитися.

      Міркуючи  над  відповідями  на  запитання  складніших  рівнів,  учні  не  тільки  засвоюють  ті  чи  інші  поняття,  їх  основні  характеристики  і  властивості,  але  й  поглиблюють,  уточнюють  набуті  знання,  вчаться  науково  обґрунтовувати  різноманітні  твердження  та  критично-наслідково  мислити.  Зокрема,  це  завдання  типу:  уточніть,  порівняйте,  обґрунтуйте  переваги  й  недоліки,  установіть  зв’язок  та  поясніть  його,  складіть  план  дії  та  ін.

Сьогодні основами розвитку суспільства стають не ресурси, а…технології, тому їх вивчення і застосування надзвичайно важливі для сучасного учня. З цією метою застосовую на уроках ППЗ для підтримки навчання математики та інформатики: «Математика 5-6 », «Геометрія 7-9», «Інформатика 10», «Скарбниця знань», контрольно-діагностичну система «Теst-W», клавіатурний тренажер KEY/

     Відомо, що учні дуже багато часу проводять за комп'ютером і більшу частину його відводять іграм. Отже, вчителям потрібно цей інтерес до комп'ю­терів уміло використати в навчанні. Дати мож­ливість учням розвинути творчі здібності, створити власні проекти, власний навчальний продукт. Спробувати самим вибрати найзручніший спосіб здобуття знань. Зацікавити можливістю знайти власний спосіб викладу теорії і застосування її до розв'язування різноманітних завдань.

Зараз існує багато міжнародних безкоштовних проектів,які залучають школярів до вивчення математики та інформатики.

Мої учні брали участь у Годині Коду та у змаганні з усного рахунку Прагліміне.

 Міксіке  - освітнє онлайн середовище дозволяє організовувати та проводити навчальні змагання серед учнів школи,   між учнями різних шкіл області або країни, а також між школами різних країн Європи. У 2011 року розпочалась співпраця Міксіке з Україною за підтримки  Arengukoostöö Programm (Estonian Development Cooperation) Міністерства закордонних справ Естонії .  Всі заходи в рамках проекту " Міксіке в Україні "для загальноосвітніх навчальних закладів України проводяться безкоштовно  //lviv.miksike.net/#pranglimine).

 

 Стецюк Назар учень 6 класу зайняв 33 місце серед 44 учасників даної категорії по Тернопільській області.

Ще один проект в якому ми брали участь це  Година Коду.

Година Коду проводиться громадською неприбутковою організацією Code.org, яка має на меті поширення інформатики у школах, а також залучення більшої кількості жінок та національних меншин до цієї галузі. Вони зібрали безпрецедентну коаліцію партнерів для проведення Години коду — включно із Microsoft, Apple, Amazon, Boys and Girls Clubs of America та College Board.

Кожен учень повинен мати можливість вивчати інформатику. Вона допомагає розвивати навички розв'язання задач, логіку та творчість. Розпочинаючи вивчення рано, учні отримують основу для успіху в будь-якій кар'єрі 21 століття.

      Години коду призначені для самостійного вивчення. Все, що потрібно зробити - це обрати підручник та виділити годину . Є різні варіанти завдань для різного віку та рівня попередніх знань, починаючи із дитсадка, потрібно лише слідувати згідно  інструкцій. А ще це можна робити разом з батьками.

Залучаю учнів до створення власних проектів, презентацій можна під час вивчення всіх тем із математики та інформатики. А це, в свою чергу,  дає можливість зацікавити учнів, виявити творчі  здібності, розвинути ініціативу, адже в кожного виникнуть власні ідеї щодо здійснення проекту. Звичайно, для виконання завдання необхідно ознайомитися з теоретичним матеріалом, опрацювати  підручник, знайти цікаві завдання, вибрати головне, обдумати, як це оформити й подати.

     

 У  результаті  організованої  таким  чином   діяльності  учнів  відбувається  актуалізація  набутих  знань,  поглиблення  уявлень  про  вивчені  об’єкти;  удосконалення  здатності  порівнювати,  узагальнювати,  робити  висновки;  перенесення  знань  в  нові  умови.

 

Усе це дає змогу реалізувати важливі навчальні і цілі, поставлені перед сучасною школою, сформувати в учнів мотивацію до навчання.                         

  

Уроки інформатики та математики — це пізнавальний діалог між учителем і учнем, при якому колективна ро­бота всього класу вдало поєднується з активною самостійною діяльністю кожного учня. На уроках намагаюся розвивати мислення і творчі здібності учнів, виховувати особистість учня. Постійно залучаю учнів до обміну думками, аналізу по­милкових тверджень, аргументованого захисту одержаних висновків.

Якщо учні активно і свідомо беруть участь у навчальній діяльності, то це викликає в них почуття задоволення, впевненість, відкриває  простір для творчої ініціативи.

      

Формування логічного мислення школярів при розв'язуванні текстових задач

В наш час дуже часто успіх людини залежить від його здатності чітко та логічно мислити та ясно викладати свої думки. Саме тому розвиток мислення є основним завданням шкільного курсу навчання. Перед вчителем математики стоїть завдання - не просто давати знання, передбачені програмою, а сприяти формуванню високого рівня логічної культури учнів. .

Ще М. Ломоносов говорив: "Математику,  слід вчити вже тому, що вона розум до ладу наводить, вона – школа мислення".

Шкільна математика – основа всієї математики. Щоб навчання йшло успішно, необхідно засвоїти ази. Завдання, що здаються  простими, можуть зажадати дотепності, кмітливості при їх вирішенні.

Розв’язання текстових задач посідає у математичній освіті величезне місце. Уміння виконувати такі завдання є одним із основних показників рівня математичного розвитку, глибини засвоєння навчального матеріалу.

Математику люблять переважно ті учні, які вміють розв’зуватитекстові задачі. Отже, навчивши дітей володіти умінням логічно мислити, ми зробимо значний вплив на їх інтерес до предмета.

Мета  уроків математики – не заучування правил, а розвиток здібностей, вміння розмірковувати і робити правильні висновки.

Тільки вирішення важких, нестандартних завданнь приносить радість перемоги. Нстандартні умови задач сприяють підтриманню інтересу до математики, вмінню конструювати логічно обгрунтоване рішення, а це  – найкращий спосіб розкриття творчих здібностей учнів.

Дуже важливо було вже раннього віку вчити учнів мислити логічно, тобто мислити послідовно. Насамперед, це задля їхнього подальшого успішного навчання.

У навчанні математиці велика роль текстових завдач. Вирішальна роль цих завдач у набутт учнями нових математичних знаннь, підготовці їх  до практичної діяльності. Завдачі сприяють розвитку  логічного мислення. Важливе значення має розв’язування завдач й у вихованні особистості учня. Тому важливо, щоб вчитель якомога частіше використовував на уроці текстові завдачі та розв’язував їх  різними способами. Існують прості і складні завдання.

Текстова задача має опис деякої ситуації (ситуацій) природною мовою з вимогою дати кількісну характеристику будь-якого компонента цієї ситуації, встановити наявність або відсутність деяких відносини між її компонентами чи визначити вид цього відношення.

Вважають, що розвитку логічного мислення учнів сприяє розв’язування  нестандартних завдач. Дійсно гі  завдання, які зацікавили дітей, активізують розумову діяльність, формують самостійність, нешаблонність мислення. На шкільному рівні багато нетекстових завдач – лише технічні вправи, необхідні, але  не дуже цікаві. Набагато цікавіші і нестандартні завдання перебувають у формі текстових завдач.

Текстові задачі можна розділити на:

> Текстові задачі як прикладні: ці завдання  додають математики до певної ситуації, можливої у повсякденному житті. Наприклад: «У магазині продаються апельсини по вісім штук за 30 гривень. Покупець хоче взяти сім. Скільки грошей він має заплатити?» (30:8=3.75; 30-3.75=26.25)

Завдачі з реального світу можуть становити єдину і навіть основну частину завдань, у 5-6  класах.

> Текстові задачі як розумові маніпулятори: ці завдання починають працювати з уявлюваними ситуаціями, котрим зовсім необов'язково зустрічатися у повсякденному житті. Числові дані необов'язково брати з дійсності. Внутрішня послідовність чи цікава математична структура важливіше, ніж співвіднесеність чи значимість насправді. Мета цих завдань: запровадити учнів в основи математики – такі як теорія чисел, теорія графів чи комбінаторика, але при можливлсті не використовувати професійну термінологію.

Багато завдання, які використовують  для шкіл, є сумішшю цих типів. Проте найбільш педагогічно корисних завдань явно належать до другого типу. Їх мета – передати математичну ідею, тобто використовувати підходящі конкретні об'єкти до подання  абстрактних математичних понять. Подібно тваринам в байках, «реальні об'єкти» у тих завданнях не потрібно розуміти буквально. Це алегорії, розумові маніпулятори, прокладають дітям шлях жо абстракцій.

Завдання має зацікавити математичними проблемами, представленими у доступній для дітей формі. Хороша задача має бути естетично приваблива, як мистецтво. У реальному світі повно мотлоху, надмірностей, безглуздя і нудьги – усе те, чого слід уникати під час уроків математики. Вчитель має чітко підбирати задачі із зрозумілим змістом, виробляти в дітей тактику і послідовність роботи над завданням.

Текстові завдачі часто створюють різноманітні складнощі в учнів рзного рівня підготовленності. Перш, ніж розпочати розв’язувати текстові задачі потрібно переконати учнів у тому, що до вирішення цих завдань вони мають необхідні знання. Завдання бувають різного рівня складності. Отримані дитиною знання, і навіть його винахідливості цілком достатньо, щоб правильно розв’язувати текстову задачу. Якщо ж учень недостатньо спритний чи пасує перед труднощами, то такі завдання можуть вирішитиці психодогічні проблеми. Вказані вище якості розвиваються з допомогою певних навичок, що розвиваються в учнів при вирішенні кожного завдання, де потрібне нестандартне мислення. Тому що більше текстових задач ми будумо  пропонувати вирішити учням самостійно, то швидше знайдемо ключі до вирішення чергових завдання. Перш ніж розпочати розв’язувати текстову задачу, дитина повинна уважно прочитати умову завдачі й визначення, що дано, шо потрібно знайти і як пов’язані між собою ці параметри. Якщо після першої спроби немає бажаного результату, отже, не зрозуміли умови завдачі. У такому разі слід перечитати умову задачі

Розв’язування текстових задач – це робота дещо незвична, саме розумова робота. Щоб навчитися як пов’язані між собою  теЩо дано і те що потрібно знайти, треба заздалегідь добре вивчити той матеріал, про який іде мова в задачі (наприклад: час–шлях–швидкість, площа–периметр–фігура, ціна–кількість–вартість).

Будь-яка задача це є вимога чи запитання, де треба знайти відповіді, спираючись та враховуючи ті умови, які зазначені у задачі. Тому, розпочинаючи розв’язувати текстову задачу, треба її уважно вивчити, встановити, у чому її вимоги, які умови, знайти звнайти звязки, які приведуть до вирішення проблеми. Усе це називається аналізом задачі.

Під процесом розв’язання текстових задач  розуміється процес з моменту одержання завдання до її повного завершення та викладу вже знайденого розв'язання.

Отже, весь процес розв’язання текстових задач можна розділити на вісім етапів:

1 етап – аналіз умови завдання. Отримавши завдання, перше, що потрібно зробити, це з'ясувати, що задано в умові і що потрібно визначити, тобто. проаналізувати розв’язання текстової задачі. Цей аналіз стану і становить перший етап процесу розв’язання текстових задач.

2 етап – схематичне запис завдання. Аналіз завдання слід якось оформити, записати, при цьому використовуються різноманітні схематичні записи, що  складає другий етап процесу розв’язання текстових задач.

3 етап – пошук способу розв'язання завдання. Аналіз завдання й побудова її математичної моделі необхідні головним чином заради здобуття  знайти метод вирішення даної задачі. Пошук цього способу є третім етапом процесу розв’язання текстових задач.

4 етап – здійснення виконання завдання. Коли спосіб розв'язання завдання знайдено, його треба здійснити.

5 етап – перевірка виконання завдання. Після цього - як розв’язання здійснено і викладено (письмово чи усно), необхідно переконатися, що це розв'язання правильне, що воно задовольняє всі вимоги задачі. І тому проводять перевірку розв’язання, що становить п'ятий етап процесу  розв’язання текстових задач.

6 етап – дослідження завдання. За позитивного розв’язання текстової задачі, крім перевірки, потрібно ще раз зробити дослідження завдання, а саме встановити, за яких умов текстова задача  має розв'язання і до того ж, скільки різних таких рішень у кожному окремому випадку; за яких умов завдання не має розв’язання тощо. Усе це становить шостий етап процесу розв’язання.

7 етап – формування відповіді завдання. Переконавшись у правильності розв'язання потрібно чітко сформулювати відповідь задачі – це сьомий етап процесу розв’язання текстових задач.

8 етап – аналіз виконання завдання. Нарешті  корисно провести аналіз одержаного результату, зокрема встановити, чи немає іншого, раціональнішого способу розв'язання, чи можна завдання узагальнити, яких висновки можна зробити при такому розв’язанні тощо. Усе це становить останній, звісно не обов'язковий, восьмий етап розв’язання текстових задач.

У деяких задачах важко виокремити окремі етапи. Отже, структура процесу виконання завдання залежить насамперед від характеру завдання й звісно, від того, якими знаннями й вміннями володіє учень.

Наведена схема процесу розв’язання текстових задач є дуже приблизною. При фактичному розв'язання задачі зазначені етапи звичайно не від'єднані однин від одного, а переплітаються між собою. Так в процесі аналізу завдання зазвичай виробляється і метод розв’язання задачі.

З зазначених восьми етапів п'ять є обов'язковими, і вони є у процесі розв’язання  будь-якої текстової, це етапи аналізу завдання, пошуку способу її вирішення, перевірки розв’язання, процес формування відповіді.

Аналіз завдання, тобто. з'ясування характеру завдання, її виду, встановлення її умов й виконання вимог, виробляється у процесі розв’язання у будь-якої, навіть  найпростішої завдання. Для інших, складніших завдань, знадобиться і більш розгорнутий, більш багатоплановий і складний аналіз. Так саме пошук способу розв'язання виробляється у процесі аналізу задачі. За позитивного вирішення складніших завдань пошук способу розв'язання є найтяжчим і основним етапом розв’язання текстових задач. Він може займати  найбільше часу у загальному процесі розв'язання.

Також велике значення у розв’язувати текстові задачі має моделювання.

Рівень оволодіння моделюванням повинен займати особливе навіть чільне місце у формуванні вміння виконувати завдання. Навчання моделювання необхідно вести цілеспрямовано, дотримуючись ряду умов.

По-перше, все математичні поняття, використовувані під час вирішення завдань повинні вивчатися з допомогою моделей. По-друге, має проводитися робота з засвоєння знаково-символьної мови,  якою будується модель. При цьому учень усвідомлює значення кожного елемента моделі, здійснюючи перехід від реальності (предметної ситуації) до моделі, і, навпаки, від моделі до реальності. По-третє, необхідний етап навчання – освоєння моделей тих відносин, що розглядаються в завданнях. Тільки освоївши модель відносин (тобто. усвідомивши суть цього стосунки), учень навчиться використовувати її як виділення сутності будь-який завдання, що містить цей показник.

Щоб самостійно розв'язувати завдання, учень повинен освоїти різні види моделей, навчитися вибирати модель, відповідну запропонованої завданню, і переходити від однієї моделі в іншу. За позитивного рішення і складових завдань використовується схематичний креслення.

>Схематический креслення простий до, оскільки:

· наочно відбиває кожен елемент відносини, що дозволяє йому залишатися і за будь-яких перетвореннях даного відносини;

· забезпечує цілісність сприйняття завдання;

· дає можливість прозирнути сутність об'єкта в "чистому" вигляді без відволікання на приватні конкретні характеристики (числові значення величин, яскраві зображення ін.), що важко зробити, використовуючи інші графічні моделі;

· володіючи властивостями предметної наочності, конкретизує абстрактні відносини, що не можна побачити, наприклад, виконавши коротку запис завдання;

· забезпечує пошук плану рішення, що дозволяє постійно співвідносити фізичне (чи графічне) і математичне дії.

Використання графічної моделі під час вирішення текстових завдань забезпечує якісний аналіз завдання, усвідомлений пошук її вирішення, обгрунтований вибір арифметичного дії, раціональний спосіб розв'язання і попереджає багато помилок у вирішенні завдань учнями [12, з п'ятьма].

Отже, важливо навчити дітей складати моделі і підбирати потрібну для певної завдання, шукати кілька радикальних способів рішення й у кожного підбирати свою модель.

Способи рішення текстових завдань

Вирішити завдання – це що означає через логічно вірну послідовність діянь П.Лазаренка та операцій із наявними в завданню явно чи опосередковано числами, величинами, відносинами виконати вимога завдання (вирішити її питання) [17, з. 32].

Іноді під час уроків, зазвичай, розглядається лише з способів вирішення завдання, причому який завжди найраціональніший.Приводимая у разі аргументація як відсутності достатньої кількості часу влади на рішення одного завдання в різний спосіб немає під собою основи: для математичного розвитку учнів, у розвиток їхньої творчої мислення набагато корисніше одне завдання вирішити кількома способами (якщо може бути) і жаліти цього часу, ніж декілька однотипних завдань єдиним чином. Із різноманітних способів вирішення одному й тому ж завдання треба запропонувати учням вибрати найраціональніший, гарний [30, з. 27].

При знаходженні різних способів вирішення завдань школярі формується пізнавальний інтерес, розвиваються здібності, виробляються дослідницькі навички. Після перебування чергового методу виконання завдання учень, зазвичай, одержує велику моральний прибуток. Вчителю важливо заохочувати пошук різних способів вирішення завдань, а чи не прагнути нав'язувати своє рішення. Загальні на методи вирішення завдань мають стати міцним надбанням учнів, але водночас необхідно виховувати вони вміння використовувати індивідуальні особливості кожного завдання, дозволяють розв'язати цю проблему простіше. Саме відхід шаблону, конкретний аналіз умов завдання є запорукою успішного її вирішення. [25, з. 58].

Як основних у математиці розрізняють арифметичні і алгебраїчні шляхи вирішення завдань. Приарифметическом способі на запитання завдання перебуває у результаті виконання арифметичних дій над числами.

Різні арифметичні шляхи вирішення одному й тому ж завдання відрізняються відносини між даними, даними і не відомими, даними і потрібним, належними основою вибору арифметичних дій, чи послідовністю використання тих відносин під час виборів дій.

Рішення текстовій завдання арифметичним способом – це складна діяльність, утримання залежить як від конкретного завдання, і від умінь вирішального [30, з. 28].

Учні від перших днів навчаються вирішувати текстові арифметичні завдання. Вони засвоюють загальне вміння вирішувати арифметичні завдання: вміють аналізувати завдання, виділяючи дані і дані, встановлювати відповідні зв'язку, основі яких вибирають арифметичні дії, виконувати рішення і перевіряти його, вміють по-різному оформляти рішення. Це дозволяє більшою мірою, ніж раніше, залучати дітей до рішенню як завдань знайомої структури, а й нової, отже, і закріплювати загальна вміння. Для закріплення вміння вирішувати ці завдання їх треба пропонувати протягом роки самостійного рішення усно чи із записом. У цьому у розвиток учнів дуже потрібні вправи творчого характеру: складання завдань та їх вирішення, перетворення даних завдань та його рішень, порівняння завдань, порівняння рішень завдань тощо. Включаючи такі вправи, важливо дотримуватися диференційований підхід, враховуючи різну міру готовності учнів до виконання [3, з. 59-60].

За позитивного рішення будь-який завдання алгебраїчним способом після аналізу змісту завдання вибирається невідоме, позначається буквою, вводять у текст завдання, та був з урахуванням виділених змісту завдання залежностей складаються два висловлювання, пов'язані ставленням рівності, що дозволяє записати відповідне рівняння. Знайдені внаслідок рішення рівняння коріння осмислюються з погляду змісту завдання, а коріння які відповідають умові завдання відкидаються. Якщо буквою позначений дані, решта коріння можуть відразу з відповіддю питанням завдання. Якщо буквою позначений невідоме, не що є потрібним, то дані перебуває в основі взаємозв'язків його про те невідомим, що було позначений буквою [6, з. 12].

Також діти знайомляться з графічним способом. Спираючись лише з креслення легко з відповіддю питанням завдання. Іноді вирішення завдання графічним способом пов'язано лише з побудовою відрізків, але й виміром їх довжин. Малювання графічної схеми, по-перше, змушує учня добре читати текст завдання, по-друге, дозволяє перенести частина розумових дій у дії практичні і закріпити результат у вигляді матеріальної об'єкта, по-третє, дає можливість шукати рішеннясамостоятельно[14, з. 160].

Якщо навчання відбувалося рішенню текстових завдань необхідно досягти двох взаємозалежних цілей — навчити:

1) рішенню певних видів завдань;

2) прийомів пошуку рішення суду будь-якої завдання.

Перша їх важлива тому що дає необхідного досвіду і можливість виділити в розв'язуваної завданню тіподзадачи, вирішення яких відомо. З іншого боку, під час вирішення кожної нового завдання можна використовувати ті кошти та прийоми, яка давала колись позитивні результати. Але практично доводиться чи з завданнями, у пошуку вирішення яких ніякої колишній досвід не допомагає і потрібно здогад, «відкриття». Чи можна допомогти учневі дійти такий догадку, дати їй деяке засіб, допомагає «відкриттю?» При реалізації ідей навчання така мета представляється навіть більше важливою, оскільки допомагає розвитку таких когнітивних здібностей, як вміння проаналізувати нову ситуацію, з урахуванням проведеного аналізу прийняти правильне рішення, виробити план діянь П.Лазаренка та зуміти здійснити з його [11, з. 134].

Отже, аналіз навчально-методичної літератури дозволив детальніше розібратися з методикою роботи над завданнями і перенести отримані знання на практику.